Департамент освіти і науки

 

Сумської обласної державної адміністрації

 

Комунальний заклад Сумської обласної ради

 

«Лебединський педагогічний коледж імені А.С.Макаренка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ

 

КУРСОВИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ

 

КЗ СОР «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

 

 ІМЕНІ А.С.МАКАРЕНКА» 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лебедин 2019

 

 

 

Методичні рекомендації до виконання і захисту курсових робіт : методичний посібник  / авт. – уклад. Стеценко Н.В. – Лебедин, 2019. –   20 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано методичною радою
Комунального закладу Сумської обласної ради
«Лебединський педагогічний коледж імені А.С.Макаренка»

 

протокол №        від  «        »                     2019 року  

 

 

 

Рецензенти:

 

Карпенко О.М., заступник директора з навчальної роботи, викладач-методист;

 

Михайленко Н.В., голова циклової комісії шкільної педагогіки та психології, викладач-методист;
Таран В.О., голова циклової комісії викладачів дошкільної та соціальної педагогіки, психології та окремих методик, старший викладач

 

 

 

 

 

У методичному посібнику викладено основні етапи роботи над курсовим дослідженням, повний опис вимог до оформлення, структурних компонентів, змісту курсової роботи. Пропонуються також вимоги до укладання списку використаних джерел. Узагальнено кращі напрацювання керівників курсових робіт КЗ СОР «Лебединський педагогічний коледж імені А.С.Макаренка».

 

Для студентів, викладачів та керівників курсових робіт педагогічних ЗВО І-ІІ р.а.

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………..

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ

РОБІТ .........................................................................................................

 

 

 

1.     Загальні положення……………………………………………………….

 

 

 

2.     Порядок виконання курсової роботи……………………………………..

 

 

 

3.     Структура курсової роботи……………………………………………….

 

 

 

4.     Опис структурних елементів……………………………………………...

 

 

 

5.     Оформлення курсової роботи…………………………………………….

 

 

 

6.     Захист і оцінювання курсової роботи…………………………………….

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ДОДАТКИ………………………………………………………...

 

 

 

   

 

ВСТУП

 

Важливим засобом формування професійної компетентності майбутніх педагогів є їх залучення до науково-дослідницької роботи. Це відбувається як під час теоретичних занять з педагогічки, окремих методик, так і під час педагогічної практики.

 

Згідно з навчальними планами й програмами, курсова робота є обов'язковою складовою частиною процесу науково-методичної й професійної підготовки молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра) за спеціальностями 013 «Початкова освіта», 012 «Дошкільна освіта», 014 Середня освіта «Фізична культура», 014 Середня освіта «Музичне мистецтво», 231 «Соціальна робота».

 

Курсова робота студентів колежу є складовою наукового дослідження з педагогіки чи окремих методик. Виконання курсової роботи та її захист є перевіркою підготовки фахівця до самостійної роботи з вибраної спеціальності. . Курсова робота перевіряє не лише теоретичну і практичну підготовку майбутнього фахівця, але і його уміння працювати з літературою, досліджувати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати педагогічний та науковий досвід, вести науково-педагогічні дослідження під керівництвом викладача.

 

Курсова робота повинна відповідати таким вимогам:

 

- тема роботи повинна бути тісно пов'язана з Концепцією «Нова українська школа» та визначеною науково-методичною проблемою, над якою працює колектив коледжу;

 

- бути актуальною, містити новизну, виконуватися на рівні сучасних вимог;

 

- спрямовуватися на розв'язання практичних завдань майбутньої педагогічної діяльності, готовності до роботи в умовах Нової української школи;

 

- містити опрацювання спеціальних наукових та методичних літературних джерел;

 

- дотримуватись принципів академічної доброчесності, що передбачає:

 

·  самостійне виконання курсового дослідження;

 

·  посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

 

·  дотримання норм законодавства про авторські і суміжні права;

 

·  надання достовірної інформації про результати власної науково-творчої діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

 

- узагальнювати та розвивати фахові компетентності.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

 

 

 

1. Загальні положення

 

1.1.Курсова робота виконується студентом на завершальному етапі підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» (молодший бакалавр»).

 

1.2. Виконання курсової роботи в педагогічному коледжі має за мету:

 

• поглиблене вивчення певної науково-практичної проблеми, пов’язаної з майбутньою професійною діяльністю;

 

• розвиток навичок самостійного наукового пошуку, який передбачає оволодіння методикою наукового дослідження, вміння працювати із спеціальною літературою, аналізувати емпіричні факти, систематизувати набуті знання, узагальнювати їх та робити власні висновки;

 

• визначення ступеня підготовленості студента-випускника до самостійної роботи за фахом.

 

1.3. До керівництва курсовими роботами залучаються викладачі педагогіки та окремих методик. Список керівників та тематика курсових робіт затверджується на засіданні відповідної циклової комісії та наказом по  коледжу.

 

 

 

2.   Порядок виконання курсової роботи

 

Готуючись до виконання курсової роботи, у вересні – жовтні студент обирає тему із рекомендованого переліку. Тема повинна зацікавити студента, викликати прагнення глибоко вивчити її суть. Після визначення теми студент повинен отримати першу настановчу консультацію у керівника курсової роботи. Під час консультації визначаються:

 

·  загальні вимоги до роботи,

 

·  порядок її виконання,

 

·  орієнтовний план,

 

·  джерела, які підлягають вивченню,

 

·  зміст та методика проведення конкретного дослідження,

 

·  терміни виконання етапів роботи.

 

Курсова робота передбачає такі етапи:

 

o          добір теми, настановча консультація;

 

o          затвердження графіку виконання роботи;

 

o          складання бібліографії з теми;

 

o          вивчення літературних джерел із теми дослідження;

 

o          затвердження плану курсової роботи;

 

o          формування наукового апарату;

 

o          додаткове вивчення літератури;

 

o          збір емпіричного матеріалу (проведення спостережень, опитування, тестування);

 

o          підготовка теоретичної частини роботи (до виходу на переддипломну практику);

 

o          перевірка керівником практичної частини роботи;

 

o          внесення змін до плану та змісту роботи (за потребою);

 

o          оформлення остаточного варіанту роботи згідно вимог;

 

·              передзахист у цикловій комісії;

 

o          подача курсової роботи керівнику (за 3 тижні до захисту).

 

 

 

Студент-виконавець курсової роботи зобов'язаний:

 

- у двотижневий термін після затвердження теми дослідження та керівника погодити з останнім індивідуальний план виконання курсової роботи з визначенням календарного графіку завершення її основних етапів;

 

-  неухильно дотримуватись індивідуального плану;

 

- самостійно опрацювати та систематизувати бібліографічні джерела з досліджуваної проблематики;

 

- організувати та виконати дослідницьку частину роботи;

 

- при написанні роботи чітко дотримуватись законів про авторське право, принципів академічної доброчесності, коректно оформлюючи посилання на використані в тексті роботи джерела;

 

- своєчасно подати на розгляд циклової комісії якісно оформлену курсову роботу для її передзахисту;

 

- до захисту курсової роботи підготувати виступ, що супроводжується мультимедійною презентацією.

 

 

 

Обов’язки керівника курсової роботи:

 

- ставить перед студентом завдання до курсової роботи та надає допомогу в розробці індивідуального плану її виконання;

 

- систематично консультує студента з питань методики проведення дослідження, узагальнення результатів, оформлення роботи тощо;

 

- разом зі студентом несе відповідальність за коректність дослідження, дотримання принципів академічної доброчесності та прав інтелектуальної власності;

 

- допомагає студентові в підготовці роботи до захисту;

 

- перевіряє виконану студентом роботу та рецензує її.

 

 

 

У рецензії керівника курсової роботи повинні бути відображені такі аспекти:

 

- обґрунтування теми та її наукове і практичне значення;

 

- ставлення студента до роботи в процесі її виконання, його акуратність, сумлінність, здатність до творчого осмислення матеріалу;

 

- ступінь самостійності та ініціативності студента при вирішенні завдань, пов'язаних із виконанням курсової роботи;

 

- уміння студента працювати з науковою літературою, його здатність узагальнювати опрацьовані матеріали та робити логічно обґрунтовані висновки;

 

- можливість рекомендувати курсову роботу до захисту.

 

     3.   Структура курсової роботи

 

 Курсова робота повинна містити:

 

• титульний аркуш;

 

-          аркуш з допуском до захисту цикловою комісією;

 

-          чистий аркуш для оцінки;

 

-          рецензія керівника роботи;

 

Примітка: перші чотири аркуші не нумеруються!

 

• зміст;

 

• вступ;

 

• основну частину (розділи та підрозділи);

 

• висновки;

 

• список використаних джерел;

 

• додатки (за необхідності).

 

 

 

  4.   Опис структурних елементів

 

 Титульний аркуш курсової роботи оформляється відповідно до Додатку А.

 

Зміст подають на початку курсової роботи (додаток Б). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони є і мають заголовок), зокрема, вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

 

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження, а також подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності:

 

Актуальність теми (обґрунтування доцільності роботи). Актуальність та ступінь дослідженості проблеми розкривається шляхом стислого аналізу наукових доробок учених з даного питання і порівняння існуючих розв’язків проблеми. На основі визначених протиріч виділяється проблема, на розв’язання якої і будуть спрямовані дослідження.

 

 Об’єкт дослідження – це частина реальної дійсності, яка підлягає дослідженню, тобто процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення.

 

 Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і конкретизує, що саме в об'єкті буде вивчатись.

 

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути спрямована основна увага автора курсової роботи.

 

 Мета дослідження полягає у встановленні, виявленні наукових фактів, формулюванні закономірностей, обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів навчання й виховання. Тому в ній використовуються такі терміни: «визначити», «дослідити», «виявити», «встановити», «обґрунтувати», «довести», «перевірити», «розробити» тощо.

 

Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень (остаточну мету): встановити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості удосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо.

 

 Гіпотеза дослідження – це припущення, яке є відповіддю на поставлену проблему наукового дослідження. Гіпотеза передбачає шляхи розв’язання основного питання і тому вона потребує перевірки. При проведенні дослідження може перевірятись не один, а декілька варіантів припущень (гіпотез). У таких випадках існує більша вірогідність одержання позитивних результатів.

 

В окремих роботах гіпотеза може бути відсутня.

 

 

 

Завдання – це послідовні етапи дослідницької роботи, спрямовані на досягнення поставленої мети. Завдання повинні розкривати, конкретизувати мету дослідження і в загальному підсумку повинні бути адекватні цій меті.

 

Остаточне редагування вступу має здійснюватись після написання курсової роботи повністю.

 

 Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

 

 Перший розділ присвячується, як правило, теоретичному обґрунтуванню питання. Назва розділу має відображати сутність проблеми. Не допускається називати його загальним визначенням «Теоретична частина», «Теоретичний розділ», «Теоретичне обґрунтування» тощо. Він зазвичай повинен містити 2 підрозділи.

 

Невід’ємною частиною першого розділу є огляд наукових джерел з досліджуваного питання. В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми стисло, в аналітичному плані, критично висвітлюють роботи попередників, їх різні погляди, називають ті питання, що залишились невирішеними і визначають таким чином місце курсової роботи у розв’язанні проблеми.

 

 У другому розділі обґрунтовують вибір напряму досліджень, розробляють загальну методику впровадження, наводять методи вирішення задач та, в разі необхідності, їх порівняльні оцінки.

 

Таким чином, в основу розділу покладається описання методик та практики роботи з проблеми, що досліджується курсовою роботою. Не допускається називати розділ «Практична частина», «Експериментальна частина». В розділі описуються результати спостережень, методики вивчення окремих понять, тем, результати анкетувань, бесід та ін., проводиться їх аналіз, а також узагальнюються практичні висновки та надаються методичні рекомендації по втіленню результатів дослідження в практику сучасного закладу освіти.

 

 У висновках викладають найбільш важливі результати, одержані в роботі. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивчення проблеми (задачі). Далі викладаються результати дослідження, які базуються на висновках до кожного розділу. Найзручніше формулювати висновки у відповідності з поставленими завданнями. У висновках необхідно наголосити на ефективності пропонованих у курсовій роботі ідей, викласти рекомендації щодо їх використання.

 

 Список літературних джерел є обов’язковим елементом курсової роботи. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми та володіє предметом дослідження. За рахунок включеного у курсову роботу списку літератури стає можливим скоротити деякі цитовані матеріали та виклад окремих положень у тексті.

 

У списку використаних джерел подається перелік підручників, посібників, статей із журналів, брошур, довідників, інтернет-посилань і т.д., що використовувались у час виконання роботи (не менше 20 найменувань), який укладається відповідно до вимог оформлення списку бібліографічних джерел.

 

Список джерел виконують в алфавітному порядку.

 

Елементи бібліографічного опису відокремлюють умовними розділовими знаками: крапкою (.), двома крапками (:), комою (,), крапкою і комою (;), крапкою і тире (. –), похилою лінією (/), двома похилими лініями (//) тощо.

 

У бібліографічних описах застосовують деякі чітко визначені скорочення. Застосовувати довільні скорочення слів не допускається.

 

Узагальнено бібліографічний опис книги включає відомості про автора (чи авторів), назву видання, його характер і призначення, відомості про авторство, відомості про повторність видання, місце видання (місто, видавництво або установа, що здійснили видання), рік видання, кількість сторінок.

 

Відомості про автора (чи авторів) включають його прізвище (у називному відмінку) та ініціали: Савченко В.П.

 

Назву видання вказують у такому вигляді й послідовності, як і на його титульній сторінці. Скорочувати слова у назві не дозволяється.

 

При потребі назву видання доповнюють деякими додатковими відомостями про нього, які характеризують його тип (монографія, довідник, навчальний чи методичний посібник тощо), призначення (для якої категорії читачів призначене - школярі, студенти, викладачі та ін.), відомості про офіційний характер видання, про те, що його перекладено з іншої мови тощо. Перед першими відомостями цієї групи ставлять дві крапки (:). У разі потреби навести декілька із вказаних відомостей, їх відокремлюють крапкою.

 

Місце видання, тобто місто, у якому знаходиться видавництво або установа, що здійснила видання, вказують повністю у називному відмінку. Як виняток, скорочують назву Києва – К., Харкова – Х. і для літератури, виданої російською мовою, назву Москви – М. Відокремлюють позначення місця видання від попередніх відомостей знаком тире (–).

 

Назву видавництва або установи, що здійснила видання наводять у називному відмінку, стисло, так, як це зроблено у самому виданні. Між попереднім елементом опису і назвою видавництва ставлять дві крапки. Назву видавництва у лапки не беруть, наприклад: К.: Ґенеза.

 

Рік видання завжди вказують арабськими цифрами (без буквених позначень) і відокремлюють від попереднього елемента комою.

 

Кількість сторінок дає уявлення про обсяг друкованої праці. Вказують кількість сторінок арабськими цифрами з додаванням позначення одиниці підрахунку: «с» (сторінки).

 

У кожному конкретному виданні елементи бібліографічного опису конкретизуються і мають деякі специфічні особливості.

 

Бібліографічний опис книги 1-3 авторів включає прізвища та ініціали автора (ів), назву книги, відомості, що уточнюють зміст, призначення та повторність видання книги, місце видання, рік видання і кількість сторінок у книзі.

 

• Ботвінніков А.Д., Ломов Б.Ф. Наукові основи формування графічних знань, умінь і навичок школярів. – К.: Ґенеза, 2009. – 256 с.

 

Бібліографічний опис книги чотирьох та більше авторів. Якщо авторів книги більше чотирьох, то вказують прізвища тільки перших трьох з додаванням слів "та інші". Але, як правило, коли авторів книги чотири і більше, їх прізвища не вказують на титульній сторінці видання. Про них можна дізнатись на звороті титульної сторінки або зі вступу до книги. Тому відомості про авторів у цьому разі вказують після назви книги (такий елемент, як вже згадувалось вище, називають відомостями про авторство на відміну від відомостей про автора чи авторів, які вказують перед назвою книги), відокремлюючи їх похилою лінією (/). У колективних виданнях передбачається, що крім авторів участь у створенні книги можуть брати участь й інші особи, що здійснюють її редагування, переклад тощо. Відомості про це вказують після повного чи скороченого переліку прізвищ авторів, відокремивши їх крапкою з комою.

 

• Дидактика сучасної школи: посібник для вчителів / Кобзар Б.С., Кумаріна Г.Ф., Кусий Ю.А. та ін.; За ред. В.А. Онищука. – К.: Радянська школа, 1987. – 351 с.

 

Бібліографічний опис словника виконують за правилами бібліографічного опису книги.

 

• Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник з психічної діагностики. – К.: Наукова думка, 2003. – 199 с.

 

Зведений бібліографічний опис багатотомного видання подібний до опису книги. Відомості про те, із скількох томів складається видання, вказують безпосередньо після назви видання, відокремивши його двома крапками (:). Якщо багатотомне видання вийшло з друку протягом кількох років, то наводять рік виходу першого і через тире – рік останнього тому.

 

• Педагогическая энциклопедия: В 4-х томах / И.А.Каиров (гл. ред.) и др. – М.: Советская энциклопедия, 1964–1968.

 

У бібліографічному описі статті з періодичного видання спочатку наводять відомості про статтю, а потім про видання, у якому її вміщено. Відомості про статтю включають прізвище (у називному відмінку) автора статті та її повну назву. Відомості про видання включають його назву (в лапки назву журналу не беруть), рік виходу журналу і його номер (число). Елементи відомостей про видання відокремлюють між собою крапкою й тире (. – ). У кінці опису вказують сторінки, на яких розміщена стаття у даному журналі (її початок і кінець), відокремлені від попередніх відомостей крапкою з тире. Для позначення кількості сторінок застосовують літеру "С" і арабські цифри.

 

• Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник Академії педагогічних наук України. – 1993. – №1. – С. 11-23.

 

Коли авторів статті два чи три, то їх прізвища відокремлюють комою:

 

• Абашкіна Н.В., Бережна Е.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. – 1994. – №3-4. – С. 41-43.

 

Так само як і статті в журналах описують статті з неперіодичних видань - науково-технічних та науково-методичних збірників. Різниця полягає тільки у тому, що замість номера збірника праць вказують його випуск:

 

•  Волинець І. М. Краєзнавчі матеріали на уроках зарубіжної літератури  //  Світло. – 2002. Вип.2. – С. 112–116.

 

Бібліографічний опис документів з мережі Інтернет: Прізвище та ініціали автора (авторів). Назва роботи. Назва веб-сайту. Дата розміщення/перегляду (якщо вона є).  Організація (Якщо назва організації збігається з назвою сайту, то вона подається тільки один раз). URL – адреса (Електронна адреса документу).

 

• Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки. – Міністерство освіти і науки України. – 31 березня 2006. – 10 квітня 2006. Режим доступу:  http://www.mon.gov.ua/newstmp/31_03/2.

 

• Ганська А.А., Мельничук Н.І. Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах / Режим доступу: http://www.kristti.kiev.ua/kabinet/tryd/rekom4.htm.

 

• Загородная Л.П. Проблема педагогічних здібностей в психолого-педагогічній літературі. – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. – 10 квітня 2006.  – http://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/ 02zlpppl.zip.

 

• Жук Ю.О. Методи педагогічних досліджень з використанням глобальної мережі Інтернет. – Інститут засобів навчання. – 10 квітня 2006. – http://www.ime.edu-ua.net/Zhook13.doc.

 

До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

 

·  методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи;

 

·  таблиці, схеми, рисунки;

 

·  анкети і опитувальники;

 

·  конспекти уроків;

 

·  зразки документів;

 

·  практичні рекомендації, розрахунки, зразки тканини, оздоблювальних матеріалів, з'єднувальних матеріалів, технологічні картки, малюнки, нотний матеріал тощо;

 

·  наочність до уроків тощо.

 

Кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується. Позначаються вони великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, ь), наприклад, «Додаток А». Нумерація сторінок курсової роботи, на яких розміщені додатки, не проводиться.

 

 

 

5.Оформлення курсової роботи

 

 

 

Робота виконується  на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Текст набирається шрифтом Times New Roman 14, між рядками інтервал - 1,5 (30 рядків на сторінку). Поля таких розмірів: ліве –  25 мм, праве – 15мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Обсяг курсової роботи близько 30 сторінок. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Титульний аркуш та допоміжні аркуші (резолюція циклової комісії, чистий аркуш, рецензія) включають до загальної нумерації сторінок, проте не нумерують, а з аркуша «ЗМІСТ» нумерація починається з цифри 5 у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

 

Кожен розділ слід починати з нової сторінки, відстань між підрозділами, між заголовком і текстом має становити 1 рядок. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, рисунків, таблиць подається арабськими цифрами, додатків – великими українськими літерами. Звертаємо увагу на те, що нумерація сторінок у додатках не проводиться.

 

Таблиці, рисунки (ілюстрації) подаються безпосередньо після абзацу, де вони згадані вперше або на наступній сторінці: Рисунок 2.3 або Таблиця 1.2 (курсивом), що означає третій рисунок другого розділу або друга таблиця першого розділу. Позначка Таблиця 1.2 ставиться у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, який розміщується над таблицею. Позначка Рисунок 1.2 та назву рисунка розміщують під ілюстрацією. Заголовки граф в таблиці слід починати з великої літери, підзаголовки – із малих, якщо вони є продовженням заголовків, та з великих, якщо вони є окремими реченнями. При переносі частини таблиці на інший аркуш слово "Таблиця", номер її і назву вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова Продовження таблиці 1.2.

 

При написанні роботи потрібно давати посилання на літературні джерела, з яких запозичені матеріали. Оформлення посилання в тексті: [3, 63] – означає, що цитата запозичена із 63 сторінки 3 джерела в бібліографії. Посилання на декілька видань оформлюється так: [5; 7; 10; 23] (вказуються порядкові номери у списку джерел без посилання на сторінки). В окремих випадках, коли номер сторінки вказати неможливо, скажімо в Інтернет-публікації, то посилання оформляється так:  [23], де 23 – номер джерела у списку.

 

При посиланні на ілюстрацію вказують Рисунок 1.2, на таблицю – у Таблиці 1.3.

 

Знак №, §, % у тексті може стояти тільки біля цифри. Якщо такий знак застосований без поєднання з числом у цифровій формі, то його замінюють словом.

 

Довільні скорочення слів застосовувати неприпустимо. Щоб правильно користуватись скороченнями, слід звертатись до словників прийнятих скорочень, які можна знайти у довідкових виданнях.

 

 

 

6. Захист і оцінювання курсових робіт

 

 

 

Захисту курсової роботи передує передзахист у цикловій комісії. Для передзахисту робота повинна бути надрукована у чорновому варіанті. Голова циклової комісії оформляє дозвіл-рекомендацію роботи до захисту.

 

Після успішного передзахисту, виправлення недоліків (за наявності) робота друкується начисто, здійснюється її остаточне оформлення.

 

До захисту допускаються студенти, які в повному обсязі виконали завдання курсової роботи і мають рецензію керівника, що є основою для оцінювання роботи.

 

Захист курсових робіт проводиться на відкритому засіданні комісії за обов'язкової присутності голови комісії. Члени комісії заздалегідь ознайомлюються зі змістом роботи.

 

Процедура захисту передбачає:

 

·  доповідь студента про зміст роботи;

 

·  оголошення рецензії керівника курсовою роботою або його виступ;

 

·  відповіді студента на запитання членів комісії і присутніх на захисті осіб;

 

·  заключне слово студента;

 

·  рішення комісії про оцінку роботи.

 

Під час захисту курсової роботи студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у рецензії, а також у виступах на захисті.

 

Виступ на захисті. Доповідь треба виголошувати чітко, дотримуватися правильної інтонації. Виступ слід супроводжувати мультимедійною презентацією.

 

Комісія із захисту курсової роботи заслуховує повідомлення студентів основних положень курсової роботи (до 7 хвилин), після чого студент дає відповіді на запитання членів комісії (загалом захист курсової роботи не може перевищувати 15 хвилин).

 

Під час оцінювання курсових робіт враховуються відповідність змісту курсової роботи темі, меті і завданням, що визначались у вступі, новизна теми, якість оформлення курсової роботи.

 

Оцінка курсової роботи ухвалюється членами комісії на закритому засіданні. Комісія враховує зміст роботи, її грамотність, якість оформлення результатів дослідження, обґрунтованість висновків і пропозицій, зміст доповідей і відповідей на запитання студента, рецензії на курсову роботу, рівень теоретичної наукової та практичної підготовки студента. Оцінки з курсових робіт оголошуються того ж дня після оформлення в установленому порядку протоколу засідання комісії.

 

Критерії оцінювання курсової роботи

 

Оцінку «відмінно» отримує студент, робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті; у роботі містяться елементи наукового пошуку в теоретичному аспекті на основі опрацювання достатньої кількості наукової літератури; практичний результат обраної теми свідчить про вміння студента систематизувати зібраний матеріал, робити висновки; студент вільно володіє спеціальними термінами, не робить граматичних помилок.

 

Оцінку «добре» отримує студент, робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті, але є незначні недоліки методичного або стилістичного характеру. У час захисту студент дає правильні відповіді, але недостатньо аргументовані.

 

Оцінку «задовільно»  отримує студент, курсова робота якого розкриває теоретичні питання недостатньо повно, містить мало документів наукового дослідження, аналіз зроблено поверхово; висновки аргументовано недостатньо переконливо, робота оформлена неохайно.

 

Оцінку «незадовільно» виставляють студенту, якщо курсова робота виконана не в повному обсязі та з відхиленнями від завдання; оформлена без врахування  встановлених вимог; мають місце суттєві помилки, які є причиною повернення курсової роботи на доопрацювання; студент слабо володіє мовою викладу матеріалу.

 

 

 

 Додаток 1

 

Індивідуальний план виконання курсової роботи (зразок)

 

ПЛАН-ГРАФIK ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

студентом_____________________________________________________________________

 

(Прізвище, ім’я, по батькові, група)

 

циклової комісії________________________________________________________________

 

(Назва)

 

на тему:______________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

 

Керівник курсової роботи_______________________________________________________

 

Об'єкт дослідження____________________________________________________________

 

Предмет дослідження___________________________________________________________

 

Мета роботи___________________________________________________________________

 

Завдання: І.___________________________________________________________________

 

2.____________________________________________________________________________                                                                              

 

3.____________________________________________________________________________

 

4.____________________________________________________________________________

 

План роботи

 

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Етапи роботи

Дата

Позначка про виконання

Робота з літературними джерелами

 

 

Текст вступу та першого розділу

 

 

Текст другого розділу

 

 

Текст третього розділу та висновок

 

 

 

 

 

Студент______________________________(Підпис)

 

Керівник курсової роботи____________________(Підпис)

 

 

 

Додаток 2

 

Зразок підпису титульної сторінки курсової роботи

 

Комунальний заклад Сумської обласної ради

 

«Лебединський педагогічний коледж імені А.С. Макаренка»

 

 

 

Циклова комісія викладачів дошкільної, соціальної педагогіки

 

та психології, окремих методик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

 

 

 

Курсова робота

 

із соціальної педагогіки

 

студентки ІV курсу 541 групи

 

напряму підготовки 23 Соціальна робота

 

спеціальності 231 Соціальна робота

 

Петренко Валерії Андріївни

 

Керівник – викладач соціальної педагогіки,

 

викладач вищої категорії, викладач-методист

 

Клименко Людмила Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Лебедин – 2019

 

Додаток 2а

 

Зразок підпису другої сторінки курсової роботи

 

 

 

Курсова робота Свєтко О.С. допускається до захисту Рішенням циклової комісії від «_______»  ________________, протокол № ______

 

 

 

Голова циклової комісії  __________________В.ТАРАН

 

 

 

 Додаток 3

 

Зразок оформлення «змісту» курсової роботи

 

на тему: «Педагогічні умови соціального захисту дітей групи ризику в притулках для неповнолітніх»

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.......................................................................................................                ..З

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ГРУПИ РИЗИКУ В ПРИТУЛКАХ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ…………………………………………………………………………….8

 

1.1. Сутність понять «соціальний захист» і «діти групи ризику» .........................8

 

1.2. Особливості соціального розвитку вихованців притулків для неповнолітніх.............................................................................................................................31

 

1.3. Стан соціального захисту дітей групи ризику в сучасних притулках для неповнолітніх..............................................................................................................................38

 

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ГРУПИ РИЗИКУ В УМОВАХ ПРИТУЛКІВ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ......................................................................................................................49

 

2.1. Організація, зміст та етапи проведення експерименту......................................49

 

2.2. Діагностика сформованості соціальної компетентності у вихованців притулків для неповнолітніх......................................................................................................51

 

2.3. Формувальний експеримент щодо визначення педагогічних умов соціального захисту дітей групи ризику в притулках для неповнолітніх...............................................................................................................................62

 

2.4. Аналіз результатів експериментальної роботи...................................................87

 

ВИСНОВКИ   ...............................................................................................................99

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................103

 

ДОДАТКИ...................................................................................................................126